Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 9114 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Русский храм . - Николай Зимин Не нужно огульно ругать Православие . Очень много там исренне верующих людей , любящих Бога ...Иисус будет смотреть не на вероисповедание , но на сердце человеческое.Да и культура наша вся зыждется на религиозных традициях Православия.Не будем об этом , друзья , забывать .
Эхом колокольным
По полям.
Ветра духом вольным
По местам.
В сером одеянии
Ночей
Русский храм в сиянии
Свечей.
